Дезінфекція сухим туманом

«Якщо у вас є вибір - поліпшити технологію або поліпшити поведінку людини, технологія - кращий вибір».
Доктор Роберт Вайнштейн

Інфекції, пов'язані з наданням медичної допомоги, є однією з актуальних проблем охорони здоров'я. Останнім часом спостерігається зростання резистентності бактеріальних штамів до дезінфекційних засобів, що вимагає нових підходів до інфекційної безпеки в медичних закладах. Для підвищення ефективності наявних способів знезараження в осередках інфекції, а також профілактики внутрішньолікарняної інфекції пропонується метод аерозольної дрібнодисперсної дезінфекції.

Значні досягнення сучасної медицини в галузі діагностики та лікування хвороб людини, в тому числі тих, що раніше вважалися невиліковними, зумовили підвищення рівня виживання хворих, але водночас створили певні проблеми, пов’язані з внутрішньолікарняними (госпітальними, нозокоміальними) інфекціями (ВЛІ), які в сучасний період набувають все більшого медичного та соціально-економічного значення. Вони характеризуються тяжким клінічним перебігом, здатністю до ускладнення основного захворювання та високою летальністю, яка, за даними деяких авторів, становить при різних нозологічних формах від 14 % до 58,6 %, а в деяких випадках до 82,2 %. За даними ВООЗ, показник летальності хворих з ВЛІ в 10 разів перевищує такий у пацієнтів без цієї інфекції. Значною проблемою є також спалахи ВЛІ.

Найбільший ризик виникнення ВЛІ існує у відділеннях реанімації і інтенсивної терапії, хірургічних, урологічних, опікових, травматологічних відділеннях, тобто там, де концентруються хворі з ураженням, або дефіцитом системи імунного захисту, які зазнають значної кількості інвазивних втручань

Економічні збитки від цих інфекцій обчислюються в сотнях тисяч доларів і складаються з прямих та додаткових витрат, які пов’язані зі збільшенням строків перебування хворих у лікарні, збільшенням витрат на проведення лабораторних досліджень, а також лікування хворих. Неможливо заперечувати й моральні збитки від “додаткової” інфекції, яка може призвести до інвалідизації і навіть смерті хворого.

Проведені у ЛПЗ різного профілю спеціальні вибіркові дослідження свідчать, що справжня кількість ВЛІ у 50 - 100 разів вища за офіційно зареєстровану.

В умовах вітчизняних стаціонарів сприяти розповсюдженню ВЛІ можуть також організаційні, санітарно-гігієнічні та санітарно-технічні негаразди, зокрема:

• порушення правил приготування робочих розчинів
• порушення графіків те режиму прибирання та дезінфекції палат
• порушення експлуатації систем припливно-витяжної вентиляції і кондиціонування повітря
• людський фактор

На данний час звичайне очищення і дезінфекція виконується людиною-оператором за допомогою рідких миючих або дезінфікуючих засобів. Мікробіологічні дослідження показують, що звичайне очищення і дезінфекція без цільового поліпшення рідко усуває патогени з поверхонь [39], [40], [41], [42]. Наприклад, MRSA був ідентифікований на 66% поверхонь в палатах після остаточного очищення в одному дослідженні [39] , а спори C. difficile зберігалися, незважаючи на дезінфекцію відбілювачем в іншому дослідженні [43], [44], [45]

Традиційне обприскування і протирання можуть позбавити від деяких мікробів. Але ручна дезінфекція настільки ж ефективна, наскільки ефективний людина, яка виконує прибирання. Навпаки, система дезінфекції сухим туманом ( так званий генератор аерозолю) Dr.Fogg усуває вплив людського фактору за допомогою автоматичного процесу дезінфекції сухим туманом, який досягає кожної поверхні в приміщенні, забезпечуючи повну дезінфекцію приміщення. Система включає перекис водню в формі аерозолю, яка вбиває до 99% мікроорганізмів.

Принцип роботи

Принцип методу заснований на перетворенні рідкого дезінфікуючого засобу в стан дрібнодисперсного аерозолю, яким заповнюється весь обсяг приміщення який дезінфікує поверхні об'єктів у важкодоступних та найвіддаленіших місцях (стіни, підлогу, обладнання, інвентар).

• Генератор аерозолю перетворює рідкий розчин дезінфектанту в частинки розміром до 20 мкм, які дезінфікують повітря і поверхні приміщення
• Краплі розміром до 20 мкм - класифікуються, як сухий туман. Дані частинки мають хороший ефект дифузії, рівномірно розподіляються по приміщенню проникаючи у важкодоступні і найвіддаленіші місця
• Час дезінфекції приміщення залежить від його об'єму, і розрахованої концентрації Н2О2

Високий рівень безпеки, економічність і екологічність, відсутність сенсибілізації організму і ризику для персоналу дозволяють рекомендувати метод аерозольної дезінфекції як прогресивний

Даний метод дезінфекції рекомендований наказом МОЗ України №236

Цикл дезінфекції складається з трьох етапів:

• Розпилення розраховується автоматично в залежності від об’єму приміщення
• Експозиція заданої концентрації для впливу дезінфектанту на мікроорганізми
• Розпад дезінфектанту на воду і кисень

Спосіб застосування: Для дезінфекції приміщень методом аерозольного розпилення рекомендована концентрація від 3 мл / м³ дезінфікуючого засобу

Витрата дезінфікуючого засобу:

Об’єм приміщення	Витрата
30 м3	90 мл
60 м3	180 мл
90 м3	270 мл

Посилання: 39. French G.L., Otter J.A., Shannon K.P., Adams N.M., Watling D., Parks M.J. Tackling contamination of the hospital environment by methicillin-resistant Staphylococcus aureus (MRSA): a comparison between conventional terminal cleaning and hydrogen peroxide vapour decontamination. J Hosp Infect. 2004;57:31–37. [PubMed] [Google Scholar]
40. Byers K.E., Durbin L.J., Simonton B.M., Anglim A.M., Adal K.A., Farr B.M. Disinfection of hospital rooms contaminated with vancomycin-resistant Enterococcus faecium. Infect Control Hosp Epidemiol. 1998;19:261–264. [PubMed] [Google Scholar]
41. Manian F.A., Griesenauer S., Senkel D. Isolation of Acinetobacter baumannii complex and methicillin-resistant Staphylococcus aureus from hospital rooms following terminal cleaning and disinfection: can we do better? Infect Control Hosp Epidemiol. 2011;32:667–672. [PubMed] [Google Scholar]
42. Wilcox M.H., Fawley W.N., Wigglesworth N., Parnell P., Verity P., Freeman J. Comparison of the effect of detergent versus hypochlorite cleaning on environmental contamination and incidence of Clostridium difficile infection. J Hosp Infect. 2003;54:109–114. [PubMed] [Google Scholar]
43. Boyce J.M., Havill N.L., Otter J.A. Impact of hydrogen peroxide vapor room decontamination on Clostridium difficile environmental contamination and transmission in a healthcare setting. Infect Control Hosp Epidemiol. 2008;29:723–729. [PubMed] [Google Scholar]
44. Verity P., Wilcox M.H., Fawley W., Parnell P. Prospective evaluation of environmental contamination by Clostridium difficile in isolation side rooms. J Hosp Infect. 2001;49:204–209. [PubMed] [Google Scholar]
45. Kaatz G.W., Gitlin S.D., Schaberg D.R. Acquisition of Clostridium difficile from the hospital environment. Am J Epidemiol. 1988;127:1289–1294. [PubMed] [Google Scholar]